Майже- про те ж, але- довкола теми: магазини міста завалено товаром, пройти- ані боком, ані "паровозиком". На підлозі, під підлогою, довкола прилавків, всюди- повно пакунків, клунків, ящиків, коробок. Питається: оте все, що й так мало продається, бо у людей немає грошей, так і буде "продаватися" місяць, рік, п"ять років, допоки не сплісніє- й за тією ж ціною, за якою прийняли, і труїти народ? Для чого нагаратувати стільки продуктів, безмірно, по-дурному, в антисанітарії, купа на купі? І чи бодай хтось із постачальників переглядає оті договори з продавцями на предмет не просто списання, а- знищення некондиційної продукції, як це є у всьому світі? ! Чи національне українське жлобство- аж перезашкалює? Чи бодай хтось із продавців-директорів всіх цих торгових точок здогадується якось варіювати ціни: вчораншнє- дешевше, минулотижневе- за півдарма, завтрішнє- дорожче? . Чи, як за СРСР, ніби з-під прилавка, хоча й на виду у всіх: своїм- свіжачок, всім решта- "акції" у стилі "гівенце в тарілочці з позолоченою целофанкою- то таке смачне, таке смачне, що, не купивши його, ви навіть не матимете чим покакати? ! За ваші ж, зауважте, й без того бідні, грошики? !