Р.S. З усією повагою ставлюся до Ваших батьків, пані москалько Юліє! Чомусь мені здається, що вони не відносяться до когорти мародерів-москалів, що сприяли геноциду в Україні, а були (і добре, якщо ще є) вартими наслідування Людьми, трударями, чуйними і людяними вихідцями з Росії. І поважають нас, українців, яких ми прийняли на своїй землі та сприймаємо за своїх. Зрештою, усі ми перед Богом - рівні, якщо живемо за Його законами. Думаю, мої слова будуть останніми у цій "епопеї" обміну люб'язностями. Справді, не варто безупину розбурхувати суперечки, а відтак - гнів в умах краян на цьому питанні. Це ні до чого доброго не доведе. Поважаймо один одного, традиції і звичаї сусіда; любімося; давайте будемо підтримувати брат брата в цей нелегкий час. 
Дякую всім, хто відгукнувся. 
Щасти!