Ціхо-ціхо, бо, диви, як си баби за хлопа стали дерети. То- три в однім: або він- моцний хлоп, або котрась позаздрила єнчим, жи він в неї одну тілько не вкладає. як у декількох решта. Ну, а тим, котрі не попри них, всєх вкупі, жити нема за що- і мусєт шурувати на борівки десь поверх Альп? ! Ней приїздєт- будут сапати бодачі в парку ще ненароджених: а, раптом, на котрусь з будівельних площадок бризне фонтан нафти, або- й сам Ілон Маск прилетить, аби, кожному в руки, пороздавати по пачці долярів. Нє, напевно, по пачці- не вийде: у него недавно гаратнуло ракету (а ще й не почала пихкотіти до зльоту). Але, таки, щось- та дасть. Бо, бігме, яку би листу з Києвів не отримав- пробуєш реєструватиси, як там написано, а воно- не пре. От, не пре- і що му зробиш. Напевно, тоти "листи" розсилают помежи люди якісь аферисти, у котрих- цілі фонди помочи, але на єдиній знимци- півтора крісла і чайник для "чифіру" (а ще, при тім, кожне питає згоду "на обробку персональних даних"- таке, ніби каждий єден годний, котрий до них пише, мав би замінити їм тих трох негодних, що на єдиній знимци. Нащо ви си там "любите" через знимки- любіт си натурально: в Україні- тисячі (! ) й тисячі благодійних фондів, а бідного народу- більше, аніж звізд над цвинтарами. Хоч "пробі" кричи. Але, то ще треба вміти крикнути: моя родачка раз була вийшла на вгород- то вся си садовина сама з кущів повбсипала. Куди там- хлоп.