Як бачимо лихої слави нажили ратушівські управлінці, а могло бути інакше якби не їхні безмежні апетити до збагачення самих себе та своїх підсирачів, які підсирають збоку лишень задля особистої вигоди. Навіть якщо і були якісь добрі заслуги чи наміри перед громадою на початках самих , то зараз все знівелювалось їхньою паталогічною жадібністю . І це очевидно . Все частіше згадуються слова нині покійного Скрябіна - "крадуть самі в себе" ті засмічені душі.