Прочитала вашу замітку і наступного дня пішла я в той штаб вийшов якийсь мужчина з рота штиняло перегаром, двері там були закритими прийшлось довго стукати, дівчата з другого поверха сказали ви стукайте вам відчинять, вони можуть не чути, бо там великий зал. Так я і ще з двома своїми подружками гамагались стукати, і достукались нам відчинились двері, правда нвхто туди так нас і не пустив і сказав що у них для переселенців немає ніяких продуктів, хочте аиберіть собі одяг, скажу од, г був такий вже пепебраний що ми з цього вибрали пару одежинок своїй дочці. Дивно називається штаб, усі статтю пишуть вон як гарнр а ми з чим приїхали з тим і поїхали. Сумно, для чого так аиписувати. Куди діваєтьс, гуманвтарка, що надходить від міжнародних організацій.  
Щераз питаю куди ділись продукти харчування, хто їх забрав, куди нам звертатись.  
Пішли ми в ратушу ми там все розповіли як нас прийняли, і виявилось що той мужчина що нас нахабно відносився звати його Петро Сушко, виявляється він щей держслужбовеуь, то що він там робить в робочий час у штабі, може вибирпє собі одяг, може він такий самий як і ми пересенлці.  
Нас у ратуші поспіачували дали по 2ящики продуктів харчування і дитячої одежини. Так нам і прийняли у ратуші гостинно, а в районі виставили за двері.