Вуйцю дорогенький, я дуже рада вас чути, пишіт шо нового, бо в нашому селі дуже сумно стало, самі розумієте- зима.  
 
Шановний пане Франсуа!  
Дуже прикро, шо ми такі дурні українці. Як казав мій покійний дід-де москаль чемодан поставив-там його Родіна. Вибрав Родіну, де ковбаса найкраща і жиєш щасливо. А я дурна баба так не можу, бо вихована як тоті москальки, шо за декабристами поїхали. І з файним декабристом готова навіть раневицькі кобаси їсти і в Океан кожен день ходити. Але я тотого нашим бабам в селі не кажу, бо вони і так думають, шо я така замудра, аж троха немудра. А Вам признаюся, бо бачу, шо Ви хлоп інтєлігентний і Родіну не вибираєте.  
Буду прощатися, Ганька.