Доброго здоров'я усім!  
Мені дуже сподобалися відгуки ДРОГОБИЧАНИНА. Підтримую! Пане Дрогобичанине, читаючи Ваші думки, чомусь згадую чудового журналіста В. Кирилича. Чимось ваші погляди схожі...  
Не бачив, що малювали діти на дорозі вул. Трускавецькій. Однак у мене самого вже давно зріє бажання розмалювати асфальтне покриття перед вікнами дрогобицької ратуші. По периметру. Щоб щодня зі своїх вікон бачили і читали. Як нагадування. А також в ролі звернення до нової влади. яка прийде після виборів. Хочеться вірити, що це буде нова, молода влада. Але "сам у полі - не воїн". І є що написати до уваги влади. SOS! Відремонтуйте школи, дитсадки, парки; поверніть місту кінотеатри, чистоту і порядок і т.д. і т.п. Думаю, що крейда для цього не підходить, бо опади змиють усе. 
Не знаю, чим перед містом провинився Микола Походжай. Знаю його як людину шляхетну. А в часи "Помаранчевої революції" кучмівське КГБ, мов хорти переслідували його. Прочитайте "Вільне слово" тих часів. 
Якщо його діти прийняли участь у благородних заходах міста - і їм, і пану Миколі - великий плюс. Така моя думка. 
Щодо хрестів... от читав коментарі деяких дописувачів, і згадав дещо жахливе, нелюдське. Пояснюю.  
 
Пам'ятаєте той час, як згорів дрогобицький кінотеатр "Юність"? Це було у 90-х роках. Прийшов я якось подивитися на те, що залишилося. Пригадую, падав тоді дощ. Сумно. Сюди я часто приходив з друзями. І з дівчиною... Ось пошкоджена металева апаратура... Погляд на сцену - і завмер. На стіні був намальований чорною фарбою величезний фашистський хрест. А довкола нього - текст про гуртування прихильників фашистської течії у Дрогобичі. Я був шокований. Побіг у редакцію "Галицької зорі". Зловив якогось журналіста, почав просити, щоб той пішов подивитися на це. Той відмахнувся від мене... 
Не знаю, що там твориться тепер. Але з огляду на те, що іноді деякі божевільні малюють цей хрест на стінах будівель міста, приходиш мимовільно до висновку, що у нашому суспільстві - нездоровий дух. 
Хоча, можливо, я помиляюся. 
Молодим____________ Молодці! Так тримати! І не зважайте на заперечення старих консерваторів. Вони живуть вчорашнім днем, а за вами - майбутнє!