До вченого СТЕФКА___________ По-перше, о найкультурніший і найрозумніший Стефку, варто б Вам ще повчитися правилам етики, тобто елементарної культури. Адже не личить такій молодій людині, що не розуміє, про що взагалі йде мова звертатися до журналіста (а так само і до будь-кого) на Ти. От досягнете сивини (чи лисини - залежно від спадковості) у віці 100 років, тоді й матимете моральне право до молодших звертатися на Ти. А наразі Вам ще вчитися і вчитися... 
По-друге, рекомендую взагалі уважно прочитати статтю, а не поверхово. Причина цієї публікації полягає у двох аспектах. Перша - це те, що у розрахованій власне для учнів книзі було розміщено сфальсифіковану, вигадану інформацію про Дрогобич. Однак, цілком можливо, що таких горе-авторів, що пишуть такі речі в Україні - багато. А це означає, що і літератури ДЛЯ МОЛОДІ З ВИКРИВЛЕНОЮ інформацією нині - предостатньо. Другим аспектом, що спонукав до висвітлення справжньої сторінки з історії міста є той факт, що про Дрогобич шукають інформацію в інтернеті як читачі Дрогобиччини, так і з інших регіонів України. А також інших країн. Жоден місцевий сайт не розміщує такої інформації про Дрогобич. Чому? Бо таку честь надано лише найпопулярнішому сайту - Дрогобич Інфо, адміністрація якого й погодилася на опублікування моєї статті. Дякую!  
По-третє, пане Стефку, доводжу до Вашого відома, що журналісти не займаються науковими дослідженнями та археологічними розкопками. Їх основна мета - донести до читача нагальну, достовірну, необхідну і найцікавішу інформацію. У своїх публікаціях вони зобов'язані посилатися на праці вчених, а не вигадувати різні нісенітниці. Журналіст - це покликання. Для мене особисто це - хобі. Тому гонорару за публікації не вимагаю; пишу заради власного задоволеня. Звичайно, мою таку інфо залюбки опублікували б деякі друковані ЗМІ. Однак місцева преса за останні 5 років дуже втратила свої позиції на тлі інтернету як паперовий носій інфо, так і як документ, цікавий для загалу. Ну розучилися наші старики тримати удар; втратили інтерес суспільства до газети. Де інтрига? Де подвійна інформація між рядками? Де живе спілкування з читачами? Де яскраві статті? Нічого цього сьогодні в місцевій пресі майже нема. Скучно? От і заходять всі в інтернет. Куди саме? Ну, звичайно, на ДрогІнфо. Адже тут можна як прочитати щось цікаве, так і виставити напоказ свою невихованість та невігластво, і тішитися цим донеможу, правда? 
Повинен додати, пане Стефку, що фаховий журналіст перед тим, як написати одне слово в рядку, повинен володіти достовірною інформацією на десять рядків. Тому за згодою мого друга, науковця-дослідника франкового краю Ярослава Ольхового я і запропонував читачам сторінку з історії Дрогобича. 
Тому, пане Стефку, якщо маєте власні наукові відкриття в даній царині науки - будь ласка, пишіть статтю. Ми почитаємо. А якщо нічого цікавішого не можете розповісти, крім слова "Ганьба! ", тоді це слово мов дамоклів меч ще довго висітеме над саме Вашим ІР. 
З повагою,