ЛЕВ'ЯЧИЙ ПРАЙД НЕЖУРНАЛІСТА ГРОМОВА 
 
Що маю сказати на таку провокативну статтю? Здоровий глузд підказує: не реагуй. Але оскільки з Леонідом Ґольберґом ми у хороших стосунках (особисто), тоді коментар свій залишу. 
Друже Макс! Як я можу сердитися на найкращий сайт міста? Це - абсурд. Але все за порядком. 
1. Яким чином пересварити працівників не лише одного сайту, але й обидвох чудових порталів міста? Рецепт простий: до частини правди додаємо багато відвертої брехні (тобто наклепу) і під вигаданим псевдо закидуємо все в одну "каструлю" - нехай все це там кипить. А самому потішно потирати руки, спостерігати, як всі починають чубитися. Однак нічого в даного "корінного нежурналіста" не вийшло. Зварився в цій каструлі повний пшик. Ми дружно посміялися з так званого Громова, і розцінили однозначно: пан переплутав 1 квітня з грудневим днем.  
2. Щодо пані "директриси"... Я вже гадав, що тема на сайті закрита. Звичайно, я описав все те, що побачив в час карантину. Цілком можливо, що директор у виховних процесах перегинає палицю чи має й інші гріхи. Проте одна річ - "збирати інфо в маршрутках, що люди кажуть" та вірити дописам анонімних осіб, та зовсім інша - писати офіційно як журналіст. За слова, панове громови, доведеться відповідати. Є реальні документи (заяви, акти, протоколи, відео- та фотоматеріали, задокументовані свідчення)- значить є підстава для критичної (розвінчувальної) статті, а якщо нема, то нема про що й говорити. 
Так званий Громов побудував статтю на коментарях, моїх сьогоднішніх дописах на іншому порталі та на особистій самозакоханій зверхності... 
3. Автор однозначно знає багатьох журналістів міста, але своїм пасквілем порушив один з найважливіших законів журналістики - толерантності, етики, солідарності між журналістами. Тому й справді він - НЕЖУРНАЛІСТ. І недивно, що золотої медалі не заслужив (якщо взагалі не вигадав цю сторі). Яку образу тримає на "левицю"! Ого! Я у 8-му класі володів English на тому ж рівні, що й учителька, але ж не тримаю образи за четвірку в кінці року. Тож такий собі "Громов" добряче заплямував свою честь, і ми здогадуємося, хто так наполегливо "старався".  
Пане Леоніде, нам з Вами нема потреби виправдовуватися за таку "качку". Ми - вище цього. Тому що ми - журналісти. А те, що такий опус з'явився саме на "Дрогобич Інфо" - це ще один доказ тому, що наш сайт віддзеркалює стан суспільства, менталітет українців, життя соціуму та пропагує свободу слова. Іншими словами, шила в мішку не сховаєш. 
З найкращими побажаннями,