Привіт, Віктор Федорович! Не Януковач, а Кузнецов. З квітня по кінець червня місяця 1991 року я від вас продавав у Трускавці книжки про які написав Олько. Ми з ним вчилися в паралельному класі у 4 школі. Книжок було дуже багато, повний склад на плодоовощній базі коло плодоконсервного заводу. Я помагав вам їх грузити у вашу «волгу». Торгувало троє чоловік, я біля верхнього бювета ті біля нижнього й на базарі. В перший день торгували по 10крб. Привезли великий виторг, всі інші дні – по 15 крб. Без накладної, бо ви казали що вона виписана на всіх трьох. Приїзжали по кілька разів на день забирати гроші і привозили нові книжки. За перший місяць вийшла у нас зарплата понад 200 рублів то ви сказали що з Києва не дозволяють стільки платити і дали нам по 150. Потім давали книжками – по 8 книжок за місяць. Коли ми обявили забастовку то сказали що нічого нам не винні бо торгували без угоди та трудової книжки. В травні ви домовилися з директором «Кристалу» паном Лєвіцким щ0 я буду торгувати у санаторії по 20 крб а через два дні він вас і мене вигнав, бо біля бювету знову торгували по 15 рублів за книжку. Тоді ви всім сказали що ми звільнені і книжки відправили у Київ. Збрехали бо через тиждень нові люди ними торгували на тих самих місцях. Ви їх теж згодом надурили і не дали зарплату. Тому вас і побили літом у «Старому дубі», не помогло ваше карате яким як ви хвалилися що займаєтеся. Мені було і є всерівно де ви були 20 років і ким ви є зараз. Але при чому тут Олежик, що написав про ваш фарц? Він теж тоді купив книжку за 15 рублів бо любить пісні Висоцького. А ось ви ні Висоцького ні правди не любите. Це негідно якщо ви там якийсь викладач чи ще щось.  
Ольку, честь! Де ти зараз, друже, звони!