До Довбуша______________ Що можу Вам відповісти? Ставлю Вам, друже, великий ПЛЮС. Якщо я висвітлюю деякі питання на сайті, які, на думку загалу ввижаються "замовними", то зобов'язаний ствердити: я ніколи не напишу замовної статті (окрім іміджевої під підписом "Реклама"), і в цьому не зацікавлений. Я можу подати частину інформації (не всю), однак наклепами, брехнею і т.п. не займатимуся. Мене теж неабияк хвилює (м'яко ще сказано) стан справ у місті. Мені небайдуже життя міста. Тому надсилаю деякі статті на сайт, а вже як сприймуть інфо читачі, то нехай не сприймають їх одностороньо, особливо інтерв'ю. Давайте свою оцінку тим, хто дає інтерв'ю, а не журналістові, що збирає інформацію. Так, українці - інертні, загалом відсторонені від акцій і рухів, які організовують лідери партій і організацій. Кожен каже: "А мені того треба? Вони (активісти акцій, змін) нехай домагаються, і тоді щось зміниться". Само зміниться? Чужими руками? Цього року я приймав активну участь в подібних акціях "гриценків" - партіїї Громадянська позиція. Чому жоден з них не здобув депутатського місця у владі - це інше питання, але переконаний, що чинив правильно - допомагав учасникам акції хоч трохи зрушити ситуацію на краще. АЛЕ НАШИМ ДРОГОБИЧАНАМ НА ВСЕ ЦЕ - .. Проте не жалкую за витраченим часом і докладеними зусиллями. Принаймні, побачив менталітет жителів міста, або егрегор міської громади. Не подумайте лише, що я когось тут "відмиваю" - Харитонову, Радзієвського і т.д. Я зацікавлений в іншому - надати можливість читачам самим дати оцінку всім, хто представляє місто у владі, освіті, медицині, правоохоронних органах і т.д. Басу не заздрю, а співчуваю. Думаю, що в Голандії я б страждав від того, що під ногами - чужа земля, а довкола - чужа нація. Не занепадайте духом, пане Довбуше!  
 
Анжелі______________ Важко дати свої прогнози на Ваші питання. Але, якщо піддатися інтуїції, то особисто я сумніваюся, що дрогобицька влада питатиме дрогобичан щодо доцільності будівництва необхідного місту заводу, позаяк така потреба є вкрайнеобхідною, нагальною; складає величезні проблеми для екології, бюджету міста, і для майбутнього взагалі. Особисто я б добре подумав, чи давати цей шанс китайцям на умовах 50/50, чи знайти кращий шлях: обрахувати всі "за" і "проти". Невже ми, українці, настільки недолугий, вибачте, "тормознутий" народ, що не зуміємо власним коштом, за власним проектом (чи запозиченим, купленим в іноземців) на всі 100 % власності спорудити собі такий завод?.. Невже пересічний китаєць (індіанець з племені юмба, поляк, голандець, австрієць, француз) розумніший за такого ж пересічного українця? А часу на підготовку такого проекту багато не треба. Головне - бажання і наполегливість. Однак завод повинен бути, і давно!