Розкажу вам випадок з уст моєї леді.  
Це був 2000 рік. Місто Львів. Вона вийшла з трамваю і, не поспішаючи, попрямувала на Приміський залізничний вокзал. До відправлення електрички залишилося близько однієї години. Підходить чоловік віком близько 40 років і люб'язно пропонує допомогти нести сумку. Сумка була неважка, вагою 4-5 кг. Спочатку леді чемно відмовлялася, бо не було начебто потреби в такій допомозі, але пан гарно "заговорив зуби", і леді погодилася на непотрібну їй допомогу. "Мало чого, - подумала леді, - все ж таки це - Львів... Чоловіки тут такі чемні, інтелігентні, шляхетні і т.д.." Ось так, не поспішаючи, "прогулянковим" темпом вони удвох підійшли до каси. А ось тут, панове, найцікавіша мить...  
Пан за таку дружню допомогу зажадав 1 гривню. Леді була шокована. А леді, якій теж, як то кажуть, пальця до рота не клади, бо півжиття проторгувала на ринках... оговталася і почала з тим шляхетним паном торгуватися. Адже за таку "дружню" допомогу мова про оплату попередньо не велася. Словом, торги тривали недовго, і зійшлися на 50 копійках. Після цього леді з підозрою ставиться до пропозицій "піднести сумочку", які поступають від всіх представників чоловічої статі. 
Це - реальна історія, що відбулася насправді.