"ГЕЙ, БИКИ! " С.Руданський  
Та гей, бики! Чого ж ви стали? 
Чи поле страшно заросло? 
Чи лемеша іржа поїла? 
Чи затупилось чересло? 
Вперед, бики! бадилля зсохло,  
Самі валяться будяки,  
А чересло, леміш новії... 
Чого ж ви стали? Гей, бики!  
Та гей, бики! Ломіть бадилля,  
Ломіть його, валіть на прах; 
Нехай не буде того зілля 
На наших батьківських полях!  
А чересло моє ізліва,  
Леміш із правої руки 
Зітнуть і корінь того зілля, — 
Чого ж ви стали? Гей, бики!  
Та гей, бики! Зоремо поле,  
Посієм яреє зерно,  
А спаде дощик, незабаром 
В землі пробудиться воно. 
Пробудиться і на світ гляне,  
І, як дівочії вінки,  
Зазеленіють наші ниви, — 
Чого ж ви стали? Гей, бики!  
Та гей, бики! Зерно поспіє,  
Обіллє золотом поля,  
І потече ізнову медом 
І молоком свята земля. 
І все мине, що гірко було,  
Настануть дивнії роки; 
Чого ж ви стали, мої діти? 
Пора настала! Гей, бики!  
1859 
 
...До сих пір актуальний вірш, на жаль...