Наша родина теж стикнулася з лікарем Сасай В. Ф. Який лікував мою маму, ми звернулися до нього на ранній стадії, рак молочної залози. Нас запевнив лікар, що ми вчасно, що все буде добре. Почав назначати хіміотерапію. Як пізніше ми дізналися в тройній дозі що призвело до передінфартного стану. Про таку хіміотерапію нам нічого не казали, аж у Львові нам про це повідомили. Таке лікування принесло мамі погіршення. А гроші треба було давати кожного разу коли б не прийшов, бо інакше в наш бік ніхто не дивився. Коли Сасай побачив що справи погані і ми перестали давати гроші то передав лікування іншому лікарю. Та врятувати маму уже було не можливо бо пішли метастази в кістки. Хоча і лікар Лірник теж брав гроші до останнього, знаючи що лишились лічені дні сказав дати 200 грн. За те що ми його своїм авто привезли до мама додому на огляд. Мама померла, а їй було всього 44. Лікуватись у Львові, теж не дає гарантії що з вас не худнуть останню шкіру. Ми там теж були на опромінення, і Калинівка лікарів дали 50 грн, то та кинула в маму і сказала щоб мама купила собі сметани, бо їйто замало. Невже лікарі думають що вони боги, і на них не прийде кара. Як не на них то на їхніх дітей і онуків точно, за все прийдеться заплатити.