Трішки з особистого досвіду. 
 
Я провчилася 6 років у нашому Дрогобицькому виші, і всі 6 мала підвищену стипендію (всі заліки та екзамени складала на "відмінно", не маючи при цьому жодного разу оцінки "добре"). І, знаєте, дуже розчарувалася як у викладачах, так і у студентах (хоча моє розчарування було лише внутрішнім виявом, який аж ніяк не мав зовнішнього прояву). Студенти самі навчили викладачів хабарництву, адже неодноразово траплялися й такі випадки, коли студентові просто ліньки вивчити декілька питань, а легше простягнути руку з конвертом, який викладач залюбки приймає, бо, як то в народі кажуть: "як дають - бери"... Я не кажу, що я "вундеркінд" і все здавала виключно завдяки розумовим здібностям (хоча в більшості випадків так і було), але і мені доводилось платити за те, що я справді знала той чи інший предмет чималу суму: бо ж викладач написав книгу, а його студент зобов"язаний купити її за втричі більшу ціну. Але, дякувати Богу, таких випадків було небагато, і, як на мене, за свою вищу освіту і теперішні знання та навики мені не довелось платити "дорогою ціною".  
 
Щодо статті... 
 
Думаю, тут всі про все знають і не треба аж такої уваги приділяти питанню хабарництва. Всі ми, думаю, пройшли ч-з цей поріг і знаємо, що таке взятки. Хтось платив, бо цього вимагав викладач, хтось платив, бо було ліньки вивчити, хтось платив, бо не вівдвідував пари... Але, позаяк, якщо студент хоче вивчити і знати той чи інший предмет - він його вивчить і здасть. Погоджуюсь, є багато предметів в університеті, які просто важко вдаються студентові (для мене, як для філолога, наприклад, важко вдавалось правознавство), тому він вирішує вийти із ситуації так, аби йому було добре, й викладачеві незле.  
 
От ситуація із державними іспитами (4 курс) - також міф. Знову ж таки повторююсь (сама пройшла цей поріг): якщо студент всі 4 роки мав "відмінно" з багатьох предметів, вчив, відвідував пари, відповідав, то як його можуть "завалити" на екзамені ?! , якщо він, більшою чи меншою мірою, пройшов практично весь матеріал і орієнтуєтьсу в ньому. Я, особисто, визнаю, що не платила (хоча дуже боялась, бо налаштовували мене, що я не здам), але здала і перейшла на 5 курс.  
Тепер дипломна робота: наукового керівника студент обирає собі сам, тому за 5 років, більш-менш, всі знають "хто бере", а "хто не бере". Якщо хочете піти легшим шляхом (ч-з лінивство) - обираєте тих, "хто бере" і платите 200 у.о. - маєте готову роботу (яку ще треба перечитати, щоб орієнтуватися в ній). Хочете наукового вдосконалення - пишете самі в тих, "хто не бере". Я писала роботу сама (звичайно, мій н.к. допомагав мені, координував мене в думках та поглядах) і захистилася. Багато в чому завдячую своїм викладачам! Низький їм уклін!  
 
Як то казав у свій час Сократ: "Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво".  
 
Наше майбутнє в наших руках.