У всякого своя доля,  
І свій шлях широкий: 
Той мурує, той руйнує,  
Той неситим оком - 
За край світа зазирає,  
Чи нема країни,  
Щоб загарбать і з собою,  
Взять у домовину. 
Той тузами обирає 
Свата в його хаті,  
А той нишком у куточку 
Гострить ніж на брата. 
А той, тихий та тверезий,  
Богобоязливий,  
Як кішечка, підкрадеться,  
Вижде нещасливий 
У тебе час та й запустить 
Пазорі в печінки, -  
І не благай: не вимолять 
Ні діти, ні жінка. 
...