От я пригадую, хоч це було за радянських часів , але у Дрогобичі були класні кафе-бари. "Сніжинка" - суперове морозиво, "Криниченька" - смачний молочний коктейль, бар в туристичному комплексі "Гірка" - справжня запашна кава, приготовлена в турці на піску, бар на Самбірській - витончені алкогольні коктейлі( між іншим у цей бар, до його відкриття о 18 год., займали чергу, щоб чудово відпочити компанією, там і танцювали). А які були ресторани, в будь-якій одежі туди і не пропускали -вигляд у відвідувачів мав бути ошатним і вишуканим. У кожному ресторані була потрясна кухня, але, найголовніше, до нас линула жива музика, у виконанні високо-професійних музичних гуртів. Між іншим, ці ресторанні музичні гурти, ніби змагалися між собою - відвідувачі вже і не знали, у якому ресторані найкращий музичний гурт.Так, нам повезло, бо все було якесь справжнє і досяжне. А зараз і пиво - не пиво, і морозиво - пальмовий жир, а алкоголь - суцільний сурогат.Деякі, нелюди, в гонитві за "довгою гривнею"- душу свою нечисті продали.От і маємо, те що маємо, незалежність і демократія - не на користь виходить? Що ж ми так закапарились ? Парк відпочинку перетворили у смітник...А у цьому парку, колись, на ставку, лебеді плавали...Дітлахи на казковій каруселі катались, молодь на ланцюговій каруселі кружляла, карусель "Зірочка", "Літаки", міні-потяг...Працював танцювальний майданчик, літня естрада, кафе "Вітерець"...А в парку біля костелу - чотири незабутні гойдалки, кімната сміху...Ще пам'ятаю, непоганий був кафетерій "Зірочка", ( у самому центрі, де зараз "Барви" ) які там були смачні трубочки з кремом, сметанник і кава з молоком. Ще у Дрогобичі продавали пиріжки з лівером, по 4 копійки- смакота.У спеку, дрогобичани , вибудовували довжелезну чергу до сифонної заправки( в центрі, в підвальному приміщенні навпроти вічного вогню ). Чи то я був юний, і від цього все так затишно і гарно було. Але дороги були відремонтовані, та ще й , спеціальні машини їздили і поливали вулиці водою. Скрізь було чисто, сміття не смерділо під вікнами - їздили вулицями, у відведену годину, сміттєзбиральні машини, калатали у дзвіночок скликаючи усіх. Пригадую лиця дрогобичан, у ті далекі роки - радісні , доброзичливі . Як "накручували" ратушу кожного вечора -тоді, мабуть, усі дрогобичани шпацерували навколо центру...А тепер, ввечері, центр ніби вимер - одні алкаші вештаються. І немає молоді де дітись...Ми хоч в кіно мали можливість піти, а наші діти...Де кінотеатри? Ми ж не на хуторі живемо. Все жахливо - ні кінця, ні краю не видно...Це , щоб ми тоді, уявили, що така розруха буде у Дрогобичі в ХХI столітті...