Дрогобичани зрілого віку пам'ятають радянські часи беззаконня. Коли в міліції або в прокуратурі питали потерпілих, ким вони працюють і якщо людина мала вищу освіту силовики вели себе обережно, а коли людина працювала робітником і не мала родичів у владі, їй в більшості випадків старались відмовити в захисті. Беззаконня доходило до того, що людей калічили і вбивали в стінах міліції, а лікарі в більшості випадків давали заключення, що люди вмирали від серцевої недостатності. Більшість рідних потерпілих не могли добитись від влади справедливості, але були і такі, що їздили до Москви (бо листи з скаргами в вищестоячі інстанції перехоплювались на почті силовиками, і в наші часи це, ще існує) жалітись на дії влади. Тоді приїздили бригади слідчих з Москви і садили до буцигарні наших правоохоронців, і на деякий час в Дрогобичі панувала законність, але не надовго і знову беззаконність брала верх. Нині ми маємо теж саме беззаконня, правоохоронці покривають злочинців і вбивць, бо живемо при антинародній системі, коли не маємо право обирати суддів, прокурорів, шерифів, як це робиться в розвинених країнах сталої демократії. Обираймо ту партію, яка буде мати програму "Прямої демократії", тоді громади позбудуться нинішнього рабовласницького устрою.