Валерію Григоровичу стало погано на загонці в лісі біля Літині ( а не на Закарпатті! ). Він стояв на номері поруч з моїм добрим знайомим. Йому стало зле і він не хотів шуміти - думав минеться. Вже мав пару днів перед тим серцевий напад у "Черемшині" - тоді швидко поїхав додому.Тому й пішов із життя тихо та достойно. Він був усяким - всім не догодиш. Але він був й частинкою СИСТЕМИ. А вона сьогодні значно підліша, аніж за часів, коли він приїхав до Дрогобича. Погодьтеся, критики покійного і заспокойтеся. Кожен має пройти свою дорогу до Храму.