Я сама колишня учениця школи №2 і з гордістю завжди про це говорю! Тут вчилися мої батьки, найкращі друзі і тут навчатимуться мої діти!  
Лариса Іванівна була моїм вчителем біології, я пам'ятаю її уроки, чуйне ставлення, і слова на екзамені "Я в тебе вірю! Ти зможеш! ". За часи навчання школа стала моїм рідним домом, роки проведені тут були теплими та затишними! Це справді був мій другий дім (про навчальний заклад, в якому я тепер навчаюсь такі слова важко сказати). Шкільні традиції, свята, поїздки закордон, вивчення іноземних мов, затишна та привітна атмосфера, чистота, порядок - заслуга Лариси Іванівни та покійної Нелі Феліксівни! Я впевнена, що Лариса Іванівна - заслуговує поваги як директор школи!  
А політика – брудна справа! І кожен хто туди руки запхає, сам по горло залізає у болото! Ну хтось мусить бути і пішкою, і підстилкою, і людиною, яка просто піднімає руку коли їй скажуть!