А скільки і кому давали? Коліться! А нащо давали? Аби тепер квакати, що беруть? А нащо у сучасній школі, яка має йти в ногу з часом і плекати дітей-майбутнє нації- сімдесяти-вісімдесятирічні бабульки, котрі ще Сталіну дякували за счастливое детство. То дайте дитинство теперішнім дітям, а не рвіть зубами дві-три години навантаження, аби "забити" місце для всіх наступних поколінь своїх родичів. Йдіть вже, ви заслужили відпочивати, а вдячні учні (якщо ви їх такими справді виховали, а не просто сповняли обов"язок- ходити на роботу) не дадуть вам бідувати. Знаєте, часто чужі рідніші від тих, хто рідний. Теж прикро, але теж так є.