Думати- це найважча у світі робота і за неї ніде у світі належно не платять. Перечитайте соціальну частину бюджету на 2012 рік- Вам стане зрозуміло (та й чи хіба вам?! ), що думати- це мало не найбільший гріх, за який гарантовано лише мінімальні зарплати. Якщо за все треба дякувати- то дякуймо, якщо ні- то їдьмо на заробітки. Але на заробітках не треба думати, бо й там за це стільки не платять. Та й скільки тих заробітків- раз на рік, два на рік. А у році 365(366) днів. А якщо у сім"ї- двоє платних студентів (їм там, на платному навчанні, ще й стипендій не дають), якщо недобудована хата, в яку ви вже вгаратали тисячі своїх заробітків, якщо постійно гризе питання "Де взяти грошей і на скільки їх розтягнути?", якщо...що?..що-що? Далі не пишу, тому що на кожне нове питання виникає ще і ще. Мабуть, щось не так у нашому королівстві: ціни зросли у півтора рази, зарплати- на 10-20-23 гривні. Може, зробити навпаки? Хто може? Адже завжди є ті, хто можуть, і ті, хто хочуть.Без міцного почуття гумору в наш час ще важче, аніж без грошей. А те, що виплачують... Талант не в тому, скільки в людини грошей, а як вона вміє ними обходитися. Є 1000 речей, без яких можна обійтися, а є і 1001, і 1002, і 1003... Ніхто ж ті гроші не малює- їх заробляють. Не обов"язково ж масло на хліб накладати- можна й намащувати, можна й не з обох сторін, можна навіть не щодня. Час такий, що всього є вдосталь, - це ж не означає, що треба все купувати кілограмами, мішками і ящиками. Ось анекдот: купує старенька бабця в магазині все, що під руку потрапило. Ії питають: "Бабцю, ба нащо ж вам стільки, та ж зіпсується"."Ні, милок, не встигне: скоро вибори, ось комуністи знову повернуться разом з деціцитом- то й пригодиться". "А ви за кого будете голосувати?". "Та за них, рідненьких"