Повідомити адміністратора про коментарі

Дякуємо за повідомлення адміністратору.
Заповніть форму і натисніть "Надіслати" для відправки.

Ім’я:
 
E-mail:
 
Причина повідомлення про коментар
 
 
 

Коментар:
 
Чи справді світ й чи справді не без добрих?.. Людей, звичайно. І чи справді добре, так добре, що аж недобре, що так добре?! І чому у житті- то "так! ", то "не так! ", але ніяк вже не настане оте "тік-так! ", щоб життя наше з вми було бодай в чомусь схожим на хід швейцарського годинника і таким же ж смачним та насиченим, як, наприклад, швейцарський сир?! Може, тому, що краще вже було, а найкращого доводиться сподіватися? З Дрогобича до кордону якихось 80 км, та й від Швейцарії Україна не настільки вже аж далеко. Певна річ, добробут не варто міряти відстанями, бо добру бути належить у кожній людині особисто, так само, як і у всіх- разом. Власне, про таких Добрих Людей, котрі живуть і працюють в будиночку на Театральній площі Дрогобича, хотілося б з вдячністю мовити. Назва у нього проста й доброзичлива: санаторій-профілакторій педагогічного вузу, такий собі маленький рай для студентів. Лювлю себе на думці, що що рай для студентів- це весь вуз, але РАЙ, як і все більше в житті, складається з райочків... Не пригадаю, коли вперше з"явилася згадка про цей будинок, коли ця споруда вперше почула юні голоси студентів, але переконаний, що відпочити, може навіть- усамітнитися від часто порожніх клопотів будення- тут можна. Про це кажуть молоді хлопці та дівчата, котрі є студентами Франкового вузу, котрі ними були, а чи ще будуть. Звичайно, життя підкаже кожному, де під сонцем саме його місце, але, якщо захочете хоча б трохи погрітися і привести до ладу своє буття- просіться туди. Зробіть щось доброго для вузу, а не лише критикуйте, наче ті кретини (бо все критикють :) , посміхніться тим, кого знаєте, знайдіться хоча б у хвилині часу вислухати про їхні турботи (а у цих людей турбот ані трохи не менше від наших з вами), подякуйте їм ( і за їхнє "дякую! " теж подякуйте- і вважайте, що ви пригорнули світ до себе. Довго в обіймах не тримайте, бо світові також треба встигнути пригорнути ще багатьох, але, хоч трохи, побудьте одні в одному. Відчуйте себе у світі так, як світ відчув вас у собі.  
Ви, шановний читачу, мабуть, вже зауважили, що я не вдаюся до переліку прізвищ тих, про кого пишу. Їх, чесно кажучи, й сам всіх не знаю, хоча у педагогічному і вчився, і добрі спогади досі бережу. Але, замавши нагоду поспілкуватися з санаторно-профілакторійними працівниками, - скажу, що у серці кожного з них так скраво сяє сонце, наче їхні живлющі душі створені лише для Добра! Не всього одразу, а по частинці- кожному (ви ж, коли засіваєте-щедруєте, - теж зерно сиплете жменею, а воно розсипається по одному, правда?! ). Нехай гараздить! З Водохрещам!
 
Руслан, 11:19 18.01.2012
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5806 днів)