Дякую за добрі слова на мою адресу! Але найперша подячність- то Господу, Мамі і Вам- всім і кожному! Щодо використання кимось моєго прізвища: заходжу в GOOGLE, набираю Руслан Антоник- там з"являються якісь нові сторінки під моїми ініціалами, всілякі, прошу пардону, дєвкі з гаремами та інші недвозначні фіглі... Але я справді не знаю комп"ютера настільки добре, щоб створювати власну сторінку в Інтернеті (там, де був, разом з тисячами інших українців, - того не вчили), багато чого, необхідного у професії, навчився сам. Але, о диво: колись в "кульку" хотіли навчати перукарів з найвищими дипломами... Міх-Міх відстав: у Дрогобичі вузівський диплом зразка 1991 року став у 21 столітті придатним лише для того, аби бути народним сторожем. Дякую тобі, вже 21-річна радянська владо окремого міста, та й ті, що іже з тобою, що я так тебе хвалив у всі часи твого провадження, що, по всіх акціях-антракціях з мого захисту (який нічого не дав, бо я нічого не маю), став не потрібним навіть тим, з ким багаторіч самозречено працював у студіях й на телеекрані. Жоден аукціон (офіційно- конкурс) пройти, вочевидь, не осилю, бо ж нічого не маю, а у неписані правила бавитися не хочу. Тим, хто писав писані, варто б першими й дотримуватися. А то, схоже, декотрі кер-буди і дир-кадри, переживши всіх Генеральних секретарів і вже чотирьох Президентів, ще, мабуть не всю свою родину забезпечили й тим, чого їм самим не треба. А хай