Народ! Давайте перестанемо шукати винних. У нас що в церкві, що в державі можна знайти багато недоліків щодо святкування. До прикладу, церква відзначає таке свято як усікновення голови Івана Хрестителя, а десь в якомусь селі – це храмовий празник, де в кожній хаті накривають столи і починають гостину. – Це нормально? В державі взагалі бардак. А хто в тому винен? – Ми самі. Тому що ми обираємо таку владу, яка не може поладити з церквою, сісти і чітко прописати свята.  
Щодо 23 лютого, то в Україні – День захисника Вітчизни. А ті, хто служив у радянській армії святкують День радянської армії. Нібито парадокс, але так воно є. Тому давайте продумаємо самі: які свята варті уваги. Адже та сама Масляна, Івана Купала – язичницькі свята, але ми їх відзначаємо. Ми так кричимо, що от, ті святкують те, а ті те. Сьогодні уже розпочався піст. А це нормально, коли проводяться запусти? Коли більшість розуміють це як п’янку? Я вважаю, що це ненормально. Тому, раз уже така ситуація склалася, то давайте разом виходити з того, давайте спільно пропишемо ті свята, які б ми хотіли святкувати. Давайте думати про майбутнє, а не топтатися на місці і шукати винних в історії. Толку з того, що ми маємо багато істориків, які тлумачать історію кожен по-своєму, а так і немає спільної згоди. Думаю, Ви зі мною погодитеся?