Шановний дописувачу! Думаю, що якщо б батько навіть написав відповіді на всі Ваші запитання, все одно вони б не були почуті. Тут, нажаль, не те місце, де слухають і чують. Тут місце, де нападають і кусають незалежно від того хто є ким. Тому цим останнім моїм дописом на цій сторінці хочу закінчити участь нашої родини в обговоренні цього питання в інтереті. Дякую всім, хто мене підтримав. Розумію тих, хто зайняв нейтральну позицію. І дуже хочу відповісти тим, хто рахує статки нашої родини. Не рахуйте чужих грошей, а рахуйте свої. Працюйте, заробляйте і рахуйте. Якщо ви чоловік якому 60 років, а у Вашої родини до цього часу не буде де жити, що їсти і на чому їздити, то Ви нікчемний чоловік. Щоб за все життя на це заробити, навіть у нашій країні, треба просто вчитись і працювати, що мій батько все життя і робив, працюючи в двох країнах. Завжди дивувала позиція, що всі повинні бути однакові. І чомусь неодмінно однаково бідні. А якщо людина змогла заробити власною працею і розумом, то неодмінно тут щось не чисто(чи не з часів розкуркулення тягнеться тенденція). Торкаючись теми хабарів, то хотіла б побачти тут допис хоча б одного студента чи студентки, який вручав батькові хабаря особисто. Не говорячи про тисячі, на яких нібито ми зажирували...  
І на останок про польский університет... Не хочу сказати нічого поганого про навчальні заклади України, але того духу панування розуму і поваги, який існує в Європі, зокрема і у Польщі, навіть половини не можна знайти у нас. Викладачі є різні, студенти теж, але, на відміну від наших навчальних закладів, студенти туди приходять за знаннями, а не за дипломами.. Тому навіть натяк на хабар вважається дурним тоном. Якщо не можеш чи не хочеш вчитись, то просто залишаєш університет. До професорів в університеті студенти ставляться так само, як до священників і як колись давно у нас ставились до вчителів. Я не працюю в освітній галузі, але маю багато друзів серед викладачів. Про таке ставлення наших студентів до викладацького складу можна тільки мріяти. Так що дисусію на тему: "Хто до кого краще ставиться і що з цим робити" можна продовжувати до нескінченості. 
Журналістам бажаю натхнення і Розуму. Дописувачам бажаю розуміння ближнього і толерантності. Всім бажаю гідного Вас життя.