Ви дійсно в душі ще журналіст. Багато добрих думок, слів. Але це тільки в Душі. Помітно, що Ви багато працюєте над своїм духовним розвитком і це стало "набагато приємнішим", думаєте тільки про себе (навчились не бачити поганих людей, недругів, ще тільки помічаєте нестачу грошей, нестачу у вазі - ще трохи і це буде для Вас непомітним).  
А молодь прагне до Дій. І нехай Вона помиляється, спотикається чи літає - тільки не спить, не стає байдужою! .. Особисто я їх підтримую (хоча б у відгуках-коментарях). 
У Вас - ніби все в минулому. Шкода... Людина доти живе, доки бачить майбутній день.. Бажаю виходити з песимізму, якщо ще не пізно, підтримувати колег-журналістів, чи просто сміливих авторів статей, своїми знаннями, можливостями, діями. І буде Вас, тоді, кому слухати, і головне чути і поважати.  
Взагалі вважаю, що люди, які мають однакові покликання, думки, повинні об'єднуватись для самовдосконалення і на благо громадськості.