Ну чи не пробііі...пі...пі...пі... Сергію, я- не Мустафа Наєм, а Ви- не Президент України, аби мені з якогось дива співчувати. Ви стаєте схожим на того, хто плаче на похороні, думаючи, що- над кимось, а насправді- над самим собою. І чого Ви вкюхельбекерилися (правду кажу- це не мій неологізм, а Франсуа) в тему блакитних- у нас тепер ціла потужна партія у двох найчистіших кольорах. Якщо люди такими народилися- то ви (їх навіть не сотворивши) хочете з цього полахати? А чи знаєте, що отих 10 відсотків населення направду мудро правлять і своїм життям, і навіть світом. Тому що вони роблять все з любові, а не так, як, наприклад, Ви, Сергію. Майте хоч дрібку моральної цноти у своїй душі. А ні- то пропоную ДІ:нехай пише Сергій, не друкуйте більше нікого. Мені зараз легко це писати, бо наче віртуально, а якби знав особисто- то руки б не подав. Про таких свого часу Ліна Костенко сказала: "Хочете зробити добру справу для України- то йдіть і повішайтеся". Ну, може не так різко (бо все ж- не вам говорилося), але- йдіть...пі...пі...пі ("Далее следует набор непереводимых слов"- кінець цитати, - х/ф "Діамантова рука"). ПІШІТЄ- і пам"ятайте: "Не нашкодь! ".