Порередній ректор енд сім"я працювали також з молодого віку, жили дууууже скромно. Коли стали до керівництва- щось та надбали, і мораль змінилася: та дають- то й берем. А нащо, дурні, дають? Вони ж дурними й залишаться! І підуть потім у світ та в роботу, щоб так само менталізувати: та давайте- ми будемо брати! Таке враження, що у нас вміють лише давати і лише брати. Пробачте за відвертість, але так є. Лише чесно можна бути чесним. Але чесним бути- мало, треба бути всечесним. Це не філософствування, а життєва позиція! Є на все гроші в бюджетах всіх рівнів, треба їх чесно і раціонально використовувати! Якщо вміти! А ні- то бітте нафіг, нехай прийдуть ті, хто вміє це робити. Навіть не ті, а той, хто вміє: однаково ж- оберуть когось одного, навіть не двох і, тим паче, не всіх!