Ну немає ж патріотів щирих і нещирих: людина або ним є, або ні. Для порівняння: тих членів партій, котрі не дотримуються внутрішніх статутів політоб"єднань, позбавляють членства. На жаль, у церквах такої традиції немає. А ви гадаєте, що серед отої тьменної тьми страшенно віруючих мало тих, хто ладен ближньому пити кров і вимотувати душу? Чому такими малодієвими є духовні настанови вже навіть справді щирих священиків?! Це- для прикладу, а в житті... Нащо марнувати час і теревенити про моральність там (і тим- нерідко таки), де її немає і вперто не передбачається?! Не перетворюйте тему про турнір пам"яті... у щось таке, схоже на велику мильну бульку, в яку дуже хотілося б залізти, але так, аби й самому туди увіпхатися, і щоб вона не лопнула.