Свого часу (на цьому завжди наголошував Іванишин) було дуже популярним явищем завжди за щось боротися. І тепер- ну ніяк не перестануть боротися (боронити) Україну. Господи, та від кого її вже стільки боронити- чи не від таких самих боромнителів, котрим щось та відчогось хіба б боронити Ну вистачить вже- боронитися: від вас самих, чи що?! Працюйте, ДЯКУЙТЕ БОГОВІ (а не лише, прикриваючись Його іменем) завжди то вічно якісь кошти збирайте, то "Подай, Господи! " ніяк нетнапроситеся, то ще якісь одноразові акції. До слова: а ті акції, які повидурювали в людей різномасті шахер-махерщики- хоч копійку з того справжні власники (поіменно) отриммали? Дзуськи! Якась пані, старенька вже жінка, приїхала колись на т.зв. збори акціонерів (теж безконечні), отримавши інформик на звичайному аркуші, без печаток, реквізитів і, головне, хоча б обіцянки отримати кошти. Приїхала. Йшла, опираючись на палочку довго з вокзалу. Прийшла. Побачила: купенна купа джипінгів, схожих на колись популярний трактор "Кіровець"- все зрозуміла, зітхнула і сказала все, що про них думає. Те її "КРУ! КРУ! " дуже вже мало б закрукати над злодіями чужої праці і сподіванок!