Тут дійсно, справа не в сторожі (в якого слабкий слух, як стверджує дехто "батько Павло"), тим більше у владі. Тут, як мені видається, справа власне у самому батькові Павлі (не знаю, чому робить наголос на тому, що він батько, можливо він цим гордиться? Має на те право). Адже він вважає, що цей сторож (не знаю хто він) займає місце, на яке, як вважає зазначений батько, він поправу претендує. Власне сторож зайняв життєвий простір батька Павла, і йому від цього йому стає тісно і нестерпно жити. Видно сторож виявився найслабшою ланкою, що так напосівся на нього пресловутий батько Павло. А чому не взятися за когось із вчителів, завуча, чи навіть директора школи? В кожного можна знайти якийсь дефект, не всі ж ми аполонівської статури. Можна піти і далі. Дехто скаже: я ось здоровий і сильний тіснюся в малій кімнаті, а ось цей старий і немічний проживає в просторих кімнатах, хіба це справедливо? Таке вже не раз бувало в недалекій історії, і всі знають, як це називається. Так що батькові Павлу має бути стидно за свої дописи, особливо перед своїми дітьми. І замість того щоб робити винним немічного сторожа, треба шукати і знайти для себе достойне заняття.