Головна наша проблема полягає у тому, що ми тривалий час не мали власної держави. В колоніальному минулому винищувались зародки української еліти, пригнічувалась в народі державницьке мислення. У нас є інстинкт борця за державу і мову, але не сформувався інстинкт будівничого. Ставимо перед собою тільки дрібязкові цілі. Через це нас постійно розводять по кутах. Прикладом може служити Помаранчева революція. Тисячі інтернен-статей присвячені спотворенню правди про цю подію. Вони спрямовані на те, щоб перекона пересічного громадянина в тому, що українці – це не-народ, бо обирає зрадників і бандитів своїми провідниками. Мовний закон – продовження цієї технології. Згаданий свій недолік мусимо визнати. Звичайно кожному важко зізнатися в неусвідомленій причетності до дискредитації української ідеї та Помаранчевої революції. Але корінь теперішніх проблем – саме в цьому. Зізнавшись публічно в своїх помилках станемо сильнішими і зможемо надолужити втрачене.