Щире дякую всім членам організаційного комітету зі спорудження меморіалу "Тюрма на Стрийській" за організацію та початок проведення робіт з увіковічнення пам'яті наших земляків, діточок, які були замордовані. Цей багатолюдний захід продемонстрував наше ставлення до цих подій, що відбувались в минулому. Не можу зрозуміти від кого захищали меморіал члени так званого комітету захисту Меморіалу, головою якого вибрали наші псевдодемократи С.Сурму. Це що захищали від родин замордованих чи духовенства, яке так чисельно полилось під час панахиди за убієнними. Не було ні одної байдужої людини, бо у кожного бриніла сльоза під час виступів дуетів "Осіннє золото" та дівчат сестер Дицьо, а також виступу єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Я.Приріза. Але були там присутні і ті знані професори, почесні громадяни Дрогобича, які уже напередодні розпаду Союзу у своїх літературних виданнях писали "У Західних областях України повоєнний відбудовчий період ускладнювався тим, що крім заліковування ран, треба було ліквідовувати вікову економічну й культурну відсталість. Та на допомогу прийшла велика родина народів-братів. З Києва і Донецька, Москви й Ленінграда ... Партія та уряд скеровували у західні області республіки висококваліфікованих спеціалістів-інженерів, техніків, лікарів, педагогів. Багато з них тут знайшли свою долю й залишилися назавжди. Мирному життю намагалися перешкодити банди українських буржуазних націоналістів. Ночами вилазячи із своїх "схронів", вони підстерігали і вбивали радянських активістів, прагнучи посіяти страх і паніку серед трудового населення, та одержували рішучу відсіч мас..." А їх сьогодні вигороджує "Просвіта" (Садоха, Бордуляк, Ваврин і ін. всі ті, що підтримують комітет захисту "Меморіалу" і кричали голосувати проти всіх). Бажаю всім мирного неба, звершення всіх задумів, давайте бути єдиними і не будувати Україну заради своєї славию