Я вам розповім один випадок: один священик служачи на парафіі відмовився від зарплати. Сказав я маю руки і голову тож можу сам заробити. Шановні річники, чудовий священик, чи нетак?... Та ні, і на нього знайшлося поліно. Одного разу треба було висповідати помераючого, а священик був на роботі за 80 км. від парафіі, тож відповідно не зміг помераючому уділити Святих тайн. Чоловяга помер, а родина по факту куди тільки не іздила, до кого тільки не зверталася: як священик міг залишити парафію. Доречі родичі покійного, як і сам покійний були річниками (ходили до храму раз в рік). 
Ну то як ми собі це уявляємо: душпастиря утримувати не хочемо, не хочемо щоб священик працював? А як йому при житті триматися? 
Доречі ще донедавна священик з горів вивозив на ринок райцентра продавати кури і кролі які сам вигодовував. Можливо і зараз вивозить, а я не знаю. 
Ще один випадок: священик служив несподівано помер залишивши імость з трьома малолітніми дітьми. Жили в парафіяльному домі, свого житла немали. Після смерті священика церковний комітет попросив імость з дітьми зіхати з плебаніі. Стоїть питання куди? Вона дочка священика і батько з сімєю також живе в парафіяльному домі. Тоди не піде, бо парафіяни - самі знаєте. Покійного священика батьки повмирали. Імость залишила дітей у сестри покійного священика, а сама приїхала до Америки заробляти на житло. 
Чому ми не бачимо таких ситуацій, чому не цікавимося куди зникають священики які мають green card на три-чотири місяці і яку роботу вони тут виконують?