Шановна Юлія!  
Ми з дружиною одружені уже майже 30 років! Шлюб брали підпільно. О 6 год ранку, без жодних церемоній, білого плаття! У такий час, коли за це можна було втратити роботу, або навіть потрапити в тюрму! На такий крок поєднати наші життя на ціле життя перед Господом ми йшли свідомо. Адже прекрасно розуміли, що дуже ризикуємо якби хтось дізнався про те, що ми брали церковний шлюб. Та це велике Таїнство звісно переважило увесь наш страх. 
Коли читаю Вашу статтю, чи коментарії інших мені стає зрозуміло, що сам шлюб для вас лише пуста красива церемонія. 
Тому відповідаючи на запитання: 
Церковний шлюб - пережиток та обтяжлива формальність? Скажу, а може не з тим, чи тою зібрались до вінця?