Нічого не вдієш. Практично нічого не змінилось з тих часів як наш класик написав: 
"Аж страх погано 
У тім хорошому селі. 
Чорніше чорної землі 
Блукають люди, повсихали 
Сади зелені, погнили 
Біленькі хати, повалялись,  
Стави бур’яном поросли. 
Село неначе погоріло,  
Неначе люде подуріли,  
Німі на панщину ідуть 
І діточок своїх ведуть! ..  
. . . . . . . . . . . . . . . . . 
І я, заплакавши, назад 
Поїхав знову на чужину. 
І не в однім отім селі,  
А скрізь на славній Україні 
Людей у ярма запрягли 
Пани лукаві...