І ото називається: не плачу і не скиглю? Та Ти тільки те й робиш, що плачеш та скиглиш. Вс і Тобі щось винні. Чому, Руслане? Ти, котрий зробив нещасливими маму, тата, сестер своїми немудрими захопленнями. Чому не доказуєш, що сидів невинно, щоб Тобі відшкодували оті сім літ сидіння? Чому не їдеш на заробітки, щоб, стиснувши зуби, заробити на своє життя, відшкодувати мамі, допомогти сестрам, і усім, хто Тобі у важкий час прийшов на допомогу? Чому далі думаєш у кого б що попросити; всі Тобі не допомагають, бо вже пропіарилися.Совість май! Хіба на Тобі хтось міг пропіаритися? Хіба сорому набратися міг.Але люди Тобі допомагали щиро. Тому візьмися за розум нарешті. Ти мужик чи баба якась спаралізована? Їдь на заробітки, зароби. Стань нарешті людиною. А то : знову йду до Томенка просити, якщо ви нічого не даєте. Тьфу. А здавалося, що хлопець мудрий.