"А якби хтось із журналістів, у яких є сім"ї, діти , зайнявся розслідуванням і йому б на голову впала цегла". НА ЗЛОДІЮ ШАПКА ГОРИТЬ. ВИ САМІ ЗІЗНАЛИСЬ, ЩО БОЇТЕСЬ. 
Якби вашими категоріями мислили наприклад, вояки, пожежники, правоохоронці, врешті-решт матері, то що то ді б було? 
Пожежник ризикує своїм життям, коли рятує наших близьких. Бо це його робота. Він знав на що йде. 
Отак і журналіст, знає куди йде. А не знає, чи не розуміє, то нехай не називає себе журналістом, і не виписує всякі бздури. 
Коли загинув Гонгадзе, де були ваші так звані журналісти, де були ви, чому не показували власними діями приклад солідарності, про який пишете і так всіх вчите жити? Зі себе потрібно починати. 
Кили Гонгадзе і такі як він - ЖУРНАЛІСТИ - робили свою справу за істиною і покликанням, вони не думали, чи будуть їх підпримувати і і що буде з ними і їх сімями, не нили і не продавались. Вони навіть не думали про те, що будуть їх оплакувати. Вони просто робили СВОЮ СПРАВУ. 
Так що витріть соплі. І або робіть роботу, або стульте писки і не пускайте туман в народ, який і так уже добряче затуманений.