Повідомити адміністратора про коментарі

Дякуємо за повідомлення адміністратору.
Заповніть форму і натисніть "Надіслати" для відправки.

Ім’я:
 
E-mail:
 
Причина повідомлення про коментар
 
 
 

Коментар:
 
Ще не довго залишилося і побачимо кого ви оберете. Просто дивуюся які всі розумні, освідчені, асертивні, логічні і т.п. А горазду в Україні годі чекати. Приходять вибори... проходять і знову, і знову повторюється ситуація німого крику. 
 
Народе мій, замучений, розбитий,  
Мов паралітик той на роздорожжу,  
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!  
Твоїм будущим душу я тривожу,  
Від сорому, який нащадків пізних  
Палитиме, заснути я не можу. 
 
Невже тобі на таблицях залізних  
Записано в сусідів бути гноєм,  
Тяглом у поїздах їх бистроїзних? 
 
Невже повік уділом буде твоїм  
Укрита злість, облудлива покірність  
Усякому, хто зрадою й розбоєм 
 
Тебе скував і заприсяг на вірність?  
Невже тобі лиш те судилось діло,  
Що б виявило твоїх сил безмірність? 
 
Невже задарма стільки серць горіло  
До тебе найсвятішою любов'ю,  
Тобі офіруючи душу й тіло? 
 
Задарма край твій весь политий кров'ю  
Твоїх борців ? Йому вже не пишаться  
У красоті, свободі і здоров'ю? 
 
Задарма в слові твойому іскряться  
І сила й м'якість, дотеп і потуга  
І все, чим може вгору дух підняться? 
 
Задарма в пісні твоїй ллється туга,  
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,  
Надій і втіхи світляная смуга? 
 
О ні! Не самі сльози і зітхання  
Тобі судились! Вірю в силу духа  
І в день воскресний твойого повстання... 
 
О, якби хвилю вдать, що слова слуха,  
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну  
Вздоровлює й огнем живущим буха!  
 
О, якби пісню вдать палку, вітхненну,  
Що міліони порива з собою,  
Окрилює, веде на путь спасенну!  
 
Якби! .. Та нам, знесиленим журбою,  
Роздертим сумнівами, битим стидом, –  
Не нам тебе провадити до бою!  
 
Та прийде час, і ти огнистим видом  
Засяєш у народів вольних колі,  
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,  
 
Покотиш Чорним морем гомін волі  
І глянеш, як хазяїн домовитий,  
По своїй хаті і по своїм полі. 
 
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,  
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,  
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий...
 
СебаКов, 02:22 09.10.2012
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5806 днів)