12 березня я став випадковим свідком так званої акції проти свавіля влади, яку проводив славнозвісний у нашому місті бізнесмен Микола Лагодич. Постоявши і поспостерігавши декілька хвилин, я зрозумів, що відбувається насправді.  
А насправді відбувалася дешева вистава, режисером-постановником якої був сам Лагодич. Хоча яка це вистава – і трагедія, і комедія, і драма, і фарс… Нудний сюжет, погано дібрані актори .  
Вражало те, скільки людей зібралося на мітинг. Аж 30-40 молодиків у чорних капюшонах, які самі добре не розуміли, чого їх сюди покликали (отримавши платню вони готові були на все). Хоча Лагодичу чомусь ввижалося аж 200-300 «учасників акції». 
Кидаючи абсрудні, неадекватні звинувачення, Лагодич продемонстрував дрогобичанам своє справжнє обличчя, позбавлене будь-якої честі, гідності та моралі. Говорив нісенітниці, виражаючись не зовсім цензурними словами. А ще у всіх гріхах на світі звинувачував міську владу. Може Лагодич в черговий раз готує себе в мери (дрогобичани і так вже занесли його у вічний список кандидатів-мерів) чи просто воює із конкурентом?  
Зрозумійте мене правильно, я не захищаю Олексія Радзієвського, я просто хочу зрозуміти, що ми за народ такий. Прикриваючи свою бездіяльність чи просто недолугість ми постійно звинувачуємо когось, а не себе. 
А давайте поговоримо ким насправді є Лагодич. 
За які такі кошти він скупив майже весь центр міста. Тоді не думав горе-бізнесмен про розбазарювання комунального майна, яке, як він наголошує, належить громаді Дрогобича. Та мало йому центру. За безцінь придбавши завод залізобетонних виробів, умудряється ухилятися від сплати усіх можливих платежів. А тепер йому як бельмо в оці стало будівництво сучасного молочного ринку. А те, що він збудував свою «скляну» будівлю на місці колишньої дошки пошани це нормально? Тоді він не влаштовував акції? Про яке таке встановлення справедливості йдеться тепер. 
А можливо наш Лагодич вічний революціонер. Закінчивши війну з Іликом, він взявся за міського голову. 
Шановний пане Лагодичу! Люди, які програють, втрачають страх і перед законом, і перед суспільством. Моя вам дружня порада. Ви ніколи не будете першим. Змиріться з цим.