Заповіт вчителя ЗАПОВІТ ВЧИТЕЛЯ Як умру то поховайте Подалі від школи, На педраді не згадуйте Більше вже ніколи. На вінок мені не тратьте Ні грошей, ні часу, Бо я знаю, що вчительство Не має запасу. На могилі покладіте Які-небудь квіти, А в головах заховайте План самоосвіти. Зошит, ручку і щоденник Дайте мені в руки, І згадайте, друзі милі, Муки мої, муки. Прощавайте назавжди, Двійки й одиниці, Й ви, колеги-вчителі, Й учителиці. Не прожив я так, як люди, Не досипав ночі, Над тими зошитами Вилазили очі. З'їла школа моє серце І ще пів печінки, Бо за нею я не бачив Ні діток, ні жінки. Місцевкому передайте Моє шанування, Так путівки не діждався Я на лікування. Ну а заучу скажіте, Хай розклад міняє, Бо мене вже на цім світі Живого немає. Прощавайте назавжди, Педради й уроки, Й ви, колеги-вчителі, І вчительохи. Директору передайте Мою шану й дяку, Нехай тепер поцілує Мене в саму ср*ку. Треба вам запам'ятати Вчителі майбутні: В школі добре працювати, Як не мав би учнів. Може станеться колись, Що буде зарплата, То випийте ви за мене По сто грам на брата. Ось і все, тепер прощайте, Бо я точно знаю, Хто учитель на цім на світі, Той іде до раю!