*Ми-гімназисти-всі одна родина...* Це початок гімназійного гімну.зміст якого відповідає сутності нашого навчального закладу.у якому я працюю ось уже 20 років...Стаєі і сумно. і дивно...якби так не було боляче за байдуже-брутальний наклеп абсолютно далекого від проблем молоді дописувача...Не буду ставити риторичних запитань.бо відповіді не потребую...Скажу лише-роботу свою дуже люблю.із дітьми знахо- 
джу спільну мову .відчуваю іхні емоціі та потреби, переконана.що ім завжди потрібні розуміння.повага і підтримка...саме така атмосфера у рідному моєму другому домі..