Бачу Василь також не зрозумів, що він читав. Бо назвати це статтею неможна, швидше це нагадує істеричні нотатки батька гімназиста, як він себе називає. Батько гімназиста, маючи в запасі декілька уривчастих уявлень про навчання в школі, вирішив виступити в ролі проповідника, «навчити» всіх як це повинно бути, як це зробити краще, такий собі «Бессервіссер». Які мотиви були в нього для цього? Хто зна. Можливо пробні тести батьків гімназист не здав так, як би йому хотілось, можливо оцінки в атестаті не ті, яких він хоче, можливо ще щось. І хто у цьому винен? У батька гімназиста відповідь знайдена відразу – гімназія. Адже в гімназії обіцяли, як він каже. Кому – оцінки, кому – знання, комусь і те, і друге, і до репетитора не ходи. У батька уявлення про гімназію як про деякий комбінат. Відправив дитину, і через деякий час отримуй вихованого і розумного, перед яким відкриті двері всіх вузів. Насправді, у навчальному дійстві задіяна трійка: батьки – гімназист – гімназія. І чия тут вага більша, хто знає? Батьків, у всякому разі, не найменша. Так видається, що батько гімназиста хоче перекласти, спересердя, свої упущення лише на гімназію, а самому залишитись стороннім спостерігачем. А щодо закидів батька гімназиста тим вчителям, які – «Не слухається дитина – трісь по голові! ». То хочу зазначити, що таке собі дехто із вчителів дозволяє щодо тих дітей, для яких ляпаси є звичними вдома. В іншому випадку – це був би скандал, і стало б усім відомо.  
Накінець, чи ображає ця стаття заклад гімназія, «принижує честь і гідність навчального закладу», як пише Василь. Думаю, що ні. Бо честь і гідність бувають у конкретних людей, а до закладу загалом такі категорії не мають відношення, це вже демагогія.