У часи мого навчання, крім бажання отримати диплом, приходили отримати ЗНАННЯ. Для цього ходили на лекціїї, тримали в руках і читали всі книжки і першоджерела, писали шпаргалки самостійно. Інститутська бібліотека у своїх читалках не вміщала усіх бажаючих- переповнена була і читальня міста. Під час занять від викладачів отримували, крім знань , шляхетність і все, що міг дати вуз. Зараз це не стан душі, а засіб перебування, у декого навіть із відвідуванням лекцій. До грошей привчили самі неуки і прогульники, кожен знає, що не може образити хабарем таких грандів , як Краснова Л.В. Т. І. Біленко, інших / як хтось називає пенсіонерів/. Якщо їх замінять новоспечені науковці , що прийшли відбити витрати на куплені дисертаціїї, і то терміново, і не стидаючись нікого , прямо перед всіма в коридорі перераховуючи жменьки грошей, отоді можна прикривати нашу учельню...