Хочу добрим словом згадати ветерана університету професора Д.Луцика, який завжди на доступному рівні і власному досвіді читав нам лекції з педагогіки, поєднуючи теорію з прикладами зі шкільного життя, а також з українськими народними афоризмами. Завжди відзначав старанних й дисциплінованих студентів, а ледарів і прогульщиків умів прилучити до науки або й суворо з них спитати й примусити відпрацювати прогуляні заняття. Поступово відвідування на його заняттях ставало 100%-вим. У своїй шкільній практиці досі використовую його знання й поради, пам"ятаючи цього чудового Вчителя, науковця и Людину, яка багатьом з нас дала дорогу у життя, привчила до дисциплінованості, відповідальності і прагнення до постійного самовдосконалення у роботі з дітьми.