Доброго дня! Ця проблема, яку ви піднімаєте, є була і буде.Це було у всі часи і у всі народи і школа тут значення немає.В школу приходять різні діти, з різних сімей і там вони проводять багато часу разом, що, на превеликий жаль, робить їх чимось схожими.Якщо немає можливості виділитись розумом, то діти виділяються сучасними гаджетами, одягом, поведінкою.Підліток хоче визнання серед однолітків, хоче бути не як усі. Для того і використовує все, що на його думку може вплинути на його популярність в школі.Мені 32 зараз і я вчилася в школі і в нас була дівчинка, яку недолюблювали, м'ягко кажучи, знущалися з неї.Чому?...Та тільки тому, що була не як усі.І потім в школу я пішла на практику, мала необачність викликати хлопчика до дошки, який не мав весняних модних кросів, як його однолітки, а ходив в стареньких чоботах порваних.З нього теж почали всі сміятися. Вчитель може це зупинити в себе на уроці, батьки- вдома можуть навчити як робити і як ні. А ось коли підлітки залишаються наодинці..тут ти хоть головою об землю товчи-поведінку їхню передбачити важко.Школа тут не винна.Тут потрібно починати з сім'ї.Проблема не у "правильності"школі, а в тому, як ми впливаємо, чи намагаємось впливати на поведінку наших дітей. І секуляризм тут ні до чого.