О Боже! Та байдуже місту скільки ми йому дамо літ. Адже правди ніхто не знає нині. Знищено усі документи. І наші пра-пращури не дуже дбали про історичну правду. Бач, навіть поляки нині розповідають, що то їхні землі. А до того, як їм ті землі подарували, чиї вони були? І як можна подарувати чужу країну комусь? Дива та й годі. Перестаньте один одного в болото втоптувати, бач, вже треті знайшлися і скористають. І тоді будете десь на хмарках літа Дрогобичу підраховувати. Головне, любити один одного й рідне місто.Робити його кращим.