За Україну змагаються лише ідейні- і не одні з одними! Всі решта- наче ті перекупники: продають її одні одним, наївно вважаючи, що у цьому їхній успіх. Хіба наївність- свята? Ну, якщо в цьому переконана їхня свята наївність- то і прапор їм в руки, але- не наш! Бо аш прапор- душа! А її на древко не почепиш, за неї не поторгуєшся: у охочих до цього просто нема стільки грошей. Та й душа- не монета: і без аверсу, і без реверсу. Її не продаси, її не купиш. А задарма- ніхто не хоче. У житті задарма- це щось трохи інше. Але, чи настільки вже варто на цьому наголошувати? Якщо душа- не товар- тоді само слово "вартість" у цьому контексті- зайве. Бо вартість не має ціни і, напевно ж, ціна вартості- безцінність! Душі, насамперед. Тієї, котрою мислячі люди дивляться на світ- всеохопно! А всі, хто має очі і, вважають, що бачать- бачать лише щось таке, неча хмари у небі. То не хмари- то полуда. Гляньте не довкола себе, подивіться зі себе зсередини- і почуйте кожного!