Не вийде з Юрія Федчака толкового журналіста, не вийде. Замість цих «мудрувань», і просторікувань - самому ліньки і байдуже до цих дітей. Для чого тоді писати? Щоб себе показати – дивіться, мовляв, який я. А дітям цим що від цього? Діти ж показали, де батьки «залізо копають», то було підійти і глянути, з’ясувати хто вони, що тут складного для розуміння? Замість цього – недоречні «мудрування» про байстрюків? А за «думку»- «…це циганські діти, - спочатку спробував заспокоїти себе» - має бути стидно кожному, не лише журналісту. Щодо дзвінка до «відповідної служби міліції». Якщо вже подзвонив до «міліціонерки», то треба вказати її прізвище та ім’я , який відділ, щоб усі знали, а не лише вислуховувати і наводити її відмовки. Зрозуміло, що згаданій міліціонерці комфортніше в кабінеті, чого ж їй нестися на кінець вулиці Коновальця у таку спеку. Їй, напевне, важливіші зачіска, макіяж і манікюр, які можна зіпсувати. Журналістика повинна виводити таких «білоручок» на «чисту воду» і заставляти їх виконувати свої обов’язки. Треба робити хоч і малі, але реальні справи. А цими «повчаннями» вже всі давно ситі, проте вони нічого не змінять. Буде як у прислів’ї: «біг пес через овес – не шкодило ні псові, ні вівсові».